Вашківецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Бажанського

Рухова медитація
       Цей тип медитації передбачає зосередження на рухах тіла і усвідомленні того, що відбувається із тобою в моменті. Сприяє заспокоєнню і наповненню енергією.
       Інструкцію до медитації можна:
1️⃣ уважно прочитати, запам’ятати основні моменти і звертати увагу на них під час прогулянки;
2️⃣ або записати на аудіо і прослуховувати.
Ну що, прогуляємось?
🌳 Вийди на вулицю і зроби глибокий вдих. Спостерігай, як свіже повітря наповнює твої легені.  
👣 Продовжуй йти і дихати у звичному для тебе ритмі.
      А тепер зверни увагу на те:
▫️Чи ти поспішаєш, як і зазвичай, чи крокуєш повільно?  
▫️Чи ти насолоджуєшся тим, що бачиш навколо? Що саме привертає твою увагу?
▫️Чи вдається тобі відключитись від подій дня і ти знаходишся тут і зараз?
▫️Чи відчуваєш навколишні запахи?
Повернись до себе і відчуй цей момент. Те, що відбувається з тобою «тут і зараз». 
🫁 Дихай повільно і наповнюй свої легені свіжим повітрям.
👀 А тепер подивись на світ навколо. Що ти бачиш?
◽️ Можливо, це природа – дерева, трава, квіти🌾. Які вони мають колір, запах?   
◽️ А можливо - це люди🚶, які йдуть тобі назустріч. Вони різні: хтось сумний, а хтось радісний; побажай їм добра. 
🔅 Подякуй людям за те, що зустрічаються на твоєму шляху.
Знов зосередься на своєму подиху, на повітрі, на землі, по якій ти йдеш і знову подякуй всьому, що бачиш.

🔅 Подякуй землі за те, що дає деревам і квітам рости і наповнювати світ життям.
🔅 Подякуй повітрю, що наповнює твої легені свіжим повітрям і енергією.
🔅 Подякуй собі за те, що турбуєшся про себе і побажай собі здоров’я, любові і усього того, що важливо для тебе.  
Поринь в ці почуття з усією силою.
◽️ Закінчи медитацію за декілька хвилин і продовжуй ходьбу.
 
❓А тепер запитай себе:
🔸 Як ти? Чи змінилось твоє відчуття оточення?
🔸 Як змінився твій рівень енергії?  
🔸 Якщо захочеться  посміхнутись, посміхнись. 
Твоя посмішка прикрашає цей світ😊💛
☘️ Психолог на звʼязку

 

 

 

«Занедбаний сад»

 

Сядьте зручно, заплющте очі і дихайте спокійно. Уявіть великий білий екран. По­ставте перед екраном фільтр вашого улюб­леного кольору. Поступово він віддаляється від вас, стає меншим і меншим, і ось зовсім розчиняється... а ви, розслаблені і спокійні, готові вирушити у довгу подорож до старо­давнього таємничого, покинутого замку. Ви бачите високу кам'яну стіну, обвиту плю­щем, у якій є невеликі дерев'яні дверцята. Відчиніть їх і зазирніть. Ви бачите чудову природу: шовкові трави, чудернацькі квіти, дивні дерева, які своїми м'якими голосами запрошують вас зайти, тихо нашіптуючи: «Заходь, заходь, заходь...», — і ви опиняє­тесь у прекрасному, але занедбаному садку. Рослини так буяють, що не видно землі, і важко знайти стежку. Вам хочеться довести все тут до ладу, і ви починаєте полоти бур'ян, підрізати гілки, виносити суху траву, все, все зайве, обкопуєте, поливаєте, словом, на­водите повний лад. За деякий час оглядаєте те, що зробили і порівнюєте з тією частиною саду, якої ще не торкалися. Ви задоволені результатом своєї праці, і таємничі голоси шепочуть: як гарно, як чисто, як дивовиж­но добре. Ви чуєте слова подяки, і радо від­значаєте, що все і завжди потребує догляду, турботи і уваги. І навіть сама по собі чудова природа, щоб тішити око, потребує турбот­ливих рук, терпіння і любові. Ви вдоволено оглядаєте ще і ще цю дивовижну красу і по­вертаєтесь до кімнати, упевнені: ви в цьому світі потрібні, ви — джерело розуму, спокою та гармонії.

 

«Внутрішній голос»

   Сядьте на стілець, спину тримайте рівно, руки покладіть на стег­на долонями догори. Дихайте рівномірно, спокійно. Заплющте очі, розслабтеся. За допомогою видихання звільніться від зайвого напру­ження й турбот. З'єднайте себе з центром Землі за допомогою енерге­тичного стрижня, продумайте запитання, на яке шукаєте відповідь. Наприклад: «Чи йти мені на прогулянку з Сергієм?» тощо.

    Уявіть собі ментальний екран. Напишіть на ньому велике «ТАК». Далі напишіть велике «НІ». Загадайте основне запитання і подивіть­ся, яке слово висвітиться. Можливо, це і є правильна відповідь.

        Відчуйте задоволення від того, що ви зв'язалися із своїм внутрішнім голосом — з тією частиною вашого «Я», яка завжди все знає і пропонує відповіді, корисні вашому психічному і фізичному здоров'ю. Діставши корисні відповіді, розплющте очі, активізуйтесь за допомогою рухів рук, ніг, голови.

 

 

 

Якщо перед входом до аудиторії ви сильно нервуєтесь знайдіть можливість змочити холодною водою зап’ястя, скроні, внутрішній бік ліктьового суглобу (місця, де близько до поверхні шкіри проходять артерії та вени). А також, випийте склянку звичайної води або іншого напою, який потрібно принести з собою на іспит. Зробіть дихальні вправи на розслаблення

(вдихнути на рахунок 1-2-3; трохи затамувати подих; видихнути повільніше на рахунок 1-2-3-4-5-6; повторити 3-4 рази).

Постійно посміхайтесь, відчувайте внутрішню впевненість у власних силах та знаннях. Пам’ятайте, ваші вчителі бажають вам найкращого і вони будуть старатись вам допомагати на іспитах. Те на що ви здатні, і що ви знаєте – це “відкрита книга” для ваших вчителів, тому не хвилюйтесь, вони на вашому боці.

Успіхів вам!

 

 

Вправа  «Внутрішній промінь»

Вправа допомагає зняти втому, стабілізувати внутрішній стан. Займіть зручну позу. Уявіть, що всередині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, який повільно і послідовно рухається згори вниз. Промінь повільно і поступово освітлює обличчя, шию, плечі, руки теплим, рівним і розслабленим світлом. Промінь, проходячи вниз, розгладжує зморшки. У вас зникає напруження в голові, розслаблюються зморшки на лобі, опускаються брови, «охолоджуються» очі, послаблюється напруга в кутиках губ, опускаються плечі, вивільнюються шия і груди. Внутрішній промінь формує зовнішність спокійної вільної людини, задоволеної собою і своїм життям. Виконайте вправу декілька разів — згори вниз. Закінчуйте вправу словами: «Я став (стала) новою людиною! Я став (стала) молодим і сильним, спокійним і стабільнішим! Я все буду робити добре!»

 

Мудрець з храму

    - Уявіть себе стоїть на галявині в літньому лісі. Густа трава піднімається до колін, і пелюстки квітів стосуються ваших ніг. Навколо дерева, їх листям шелестить теплий вітерець. Сонячні промені створюють химерну мозаїку світла і тіні. До вас доносяться пересвист птахів, стрекотіння коників, потріскування гілок. Вам приємний аромат трав і квітів. Кучеряві баранці в блакиті літнього неба віщують відмінну погоду.

      Ви перетинаєте поляну і заглиблюється в ліс. Під вашими ногами вузька стежка. Вона ледь помітна в траві. Видно, по ній нечасто ходять. Ви не поспішаючи йдете по лісі і несподівано бачите крізь крони дерев дах будівлі незвичайної архітектури. Ви прямуєте до цієї будівлі. Дерева відступають, і ви опиняєтеся перед дивним будовою. Це храм. Він стоїть далеко від суєти міст і вуличної штовханини, від погоні за примарним щастям. Цей храм - місце тиші і спокою, місце для роздумів і поглиблення в себе. Кілька широких ступенів ведуть до важкої дубової двері. Сонячні промені грають на позолоті візерунків, що прикрашають двері. Ви піднімаєтеся по сходах і, взявшись за золоту ручку, відкриваєте двері. Вона піддається несподівано легко і безшумно. Усередині храму - напівсутінки і приємна прохолода. Всі звуки залишаються зовні. На стінах старовинні розписи. Всюди полки, на яких безліч книг, дивних фоліантів, святкові. Навпаки двері, через яку ви увійшли, - великий дубовий стіл, за яким сидить старець в білосніжному одязі. Його добрі і мудрі очі спрямовані на вас. Прямо перед ним в свічнику горить свічка.

        Підійдіть ближче до старця. Це мудрець, що знає все сокровенні таємниці світу, події минулого і майбутнього. Ви можете запитати його про те, що вас хвилює, - і, можливо, ви отримаєте відповідь, якого так довго шукали ... Мудрець вказує вам на свічку. Вдивіться в це живе полум'я, в його чарівну серцевину. Дивіться на нього ... Усередині полум'я з'являється спочатку розмитий, а тепер все більш чіткий образ ... Переведіть погляд на мудреця. Він тримає в руках календар. На аркуші календаря чітко виділяється дата запам'ятайте її ...

         Час відвідування храму закінчується. Подякуйте мудреця за те, що зустрівся з вами ...

         Ви виходите з храму і прикриваєте за собою двері. Тут, зовні, як і раніше сонячний день. Ви спускаєтеся сходами і знову виходьте на лісову стежку, по якій повертаєтеся до галявини, де почалося ваше подорож. Ви зупиняєтеся, в останній раз оглядає пейзаж навколо ... і знову переноситесь сюди, в цю кімнату ...

 

 

 

«САД МОЄЇ ДУШІ»

        Прийміть зручну позу, закрийте очі, розслабтеся, відчуйте, як ваше тіло стає м’яким і важка хвиля розслаблення потекла по м'язах.

         Зараз я пропонуватиму вам дещо почути, відчути, відчути. Не намагайтеся спеціально і не змушуйте себе, просто дозвольте собі спостерігати за собою.

         Перед вами з темряви з'являються гарні різьблені ворота, ви простягаєте руку і відчиняєте їх. За ними чудовий сад. Ви йдете по доріжці саду і милуєтеся яскравими квітами, шовковистою смарагдовою травою, чуєте шелест листя та спів птахів. Вітер доносить до вас аромат квітів та свіжість ранкового повітря. Вас наповнює відчуття внутрішньої свободи та легкості. Ви гуляєте доріжками і раптом попереду помічаєте незвичайне сяйво. Чим ближче ви підходите, тим ясніше виявляються контури прекрасної квітки. Вас тягне до неї, ви відчуваєте - вона неповторна і єдина, вона прекрасна. Поговоріть із нею і скажіть їй, що ви відчуваєте. Погляньте на світ так, як його бачить ця квітка. Вгадайте, що вона відчуває, що думає.

         А тепер попрощайтеся з квіткою та повертайтеся до воріт. Огляньтеся на цей сад, сад вашої душі. І ви у будь-якій ситуації можете отримати підтримку, згадавши це місце.